(подробиці)
У секторі «Дог Вайт» (Dog White) кілька груп зі 116-го полку та рейнджерів піднімаються на скелю
і зайняти містечко В'єрвіль, близько 11:00 ранку 6 червня
На ділянці «Дог Вайт» (Dog White), що простягається від вілли Дефортескю (Defortescu) до вілли Рішар (Richard), починаючи з 8:00 ранку, різні за чисельністю групи здійснювали прориви через скелястий берег, оскільки... Ізольовані Йдеться про 700 бійців роти C 116-го піхотного полку та 5-го батальйону рейнджерів, зокрема окремі взводи (зокрема відділення Вільямса з роти B 116-го полку), невелику ізольовану групу (відділення Тейлора з роти B 116-го полку), а також роти A та B 2-го батальйону рейнджерів.
--- Найважливіший прорив було здійснено близько 08:00 на ділянці фронту шириною 300 метрів силами... Рота «C» 116-го піхотного полку — 5-й батальйон рейнджерів та окремі підрозділи інших частин.
Близько 700 піхотинців залишили територію між першим кладовищем і віллою Рішар, піднявшись на скелю.
Опинившись нагорі, війська невеликими групами зупинялися на перших полях поблизу краю скелі.
Виникла плутанина, коли вони змішалися з підрозділами, що прибули слідом.
Хоча в безпосередній близькості не було активних ворожих позицій, снайпери та кулеметники, що вели вогонь із великої відстані, дошкуляли військам, які були змушені залишатися в укриттях; на короткий час ситуацію ускладнив ще й артилерійський обстріл.
«Командна група» 116-го полку витратила чимало часу, наводячи лад.
Минуло дві години, перш ніж після 10:00 розпочалося суттєве просування вперед: у напрямку В'єрвіля (для роти C 116-го полку) або в обхід В'єрвіля з півдня (для 5-го батальйону рейнджерів).
Рота «C» 116-го полку у супроводі генерала Коти увійшла у В’єрвіль близько 11:00 ранку, не зустрівши опору.
Рейнджери, які до того були заблоковані південніше, увійшли слідом за ними близько 17:00.
.
Однак інші, менші групи просунулися швидше і прибули до В’єрвіля значно раніше.
1/ окрема ділянка Рота B 116-го піхотного полку (лейтенант Тейлор) Прибули о 9-й ранку і одразу ж просунулися до Ормеля.
2/ із Рейнджери рот A та B 2-го батальйону..., які нейтралізували опорний пункт WN70, пройшовши крізь нього, а також увійшли у В'єрвіль (Vierville) — ймовірно, у проміжку між 9:00 та 10:00 ранку.
див спогади Мішеля Арделе (стор. 3131) На американському в’їзді у В’єрвіль, о 9:00.
3/ Далі на схід — ще одна окрема ділянка... Рота «Б» 116-го полку (лейтенант Вільямс) ...досить швидко піднялися на скелю.
Група (не більше 8 боєздатних бійців) роти «B» 116-го полку вирушила вгору схилом у напрямку Мулена, але була зупинена кулеметним вогнем.
Лейтенант Вільямс спробував атакувати кулеметну точку самотужки, був поранений і наказав своїм людям відступити до В'єрвіля.
Після цього сержант Пірс повів невелику групу через поля та дорогою Амель-о-Претр до В'єрвіля. Там він приєднався до групи лейтенанта Тейлора, яка вже встигла зачистити цей населений пункт.
4/ Ті, хто вцілів із трьох секцій роти F 116-го піхотного полку, безперешкодно просунулися праворуч і приєдналися до 5-го батальйону рейнджерів, які вели бої в районі В'єрвіля.
З іншого боку, Командна група 116-го полку (стор. 35)...який перебував на пляжі до 8:00 ранку (полковник Канхем у супроводі генерала Коти, представники 29-ї піхотної дивізії), — у тому ж місці, де знаходилися рота «С» та 5-й батальйон рейнджерів, — організував висування цих підрозділів.
О 8:30 ранку останні групи залишили прибережну смугу, а командна група 116-го полку тимчасово розташувалася на схилі скелі.
Підрозділ зв’язку штабу 116-ї дивізії висадився на схід від Мулена.
Було здійснено безуспішні спроби зв’язатися з підрозділами дивізії за допомогою радіостанції SCR 300 (єдиної робочої радіостанції, що належала офіцеру зв’язку 743-го танкового батальйону).
Близько 9:00 ранку командна група висунулася на височину, а потім рушила слідом за ротою «C» 116-го полку. У другій половині ранку вони увійшли у В'єрвіль.
Він опинився в повній ізоляції від решти 29-ї дивізії; полковник Кенхем на той момент не мав зв’язку зі своїм штабом. Батальйони були роз’єднані: 1-й опинився в ізоляції біля мису Персе, а 2-й і 3-й перебували зі своїми підрозділами за межами Сен-Лорана. Він не знав, що відбувається біля підніжжя долин В'єрвіль і Сен-Лоран, і міг лише припускати, що два інші його штурмові батальйони прямують до районів зосередження на південь від В'єрвіля.