Аварійний аеродром Saint-Laurent: E1 і A21C

Один Аварійна злітно-посадкова смуга, підготовлена на плато між Ле-Рюке (Le Ruquet) і Сен-Лораном (St-Laurent), стала до ладу о 18:00 9 червня. Вже 10 червня з цього місця почалася евакуація поранених повітряним шляхом, а неподалік було розгорнуто польовий госпіталь, який замінив собою перший табір для військовополонених.

За будівництво відповідав 834-й аеродромно-будівельний батальйон. Його висадка відбувалася в чотири етапи 6 та 7 червня. Через присутність снайперів підрозділ не зміг розпочати роботу 6 червня, як планувалося. Розвідка, проведена 7 червня, показала, що ділянка, спочатку обрана на скелі біля В'єрвіля, все ще занадто замінована і перебуває під обстрілом численних снайперів. Тоді було вирішено вести будівництво на скелі між Сен-Лораном і Ле-Рюке. 8 та 9 червня техніка працювала оперативно, що дозволило першому санітарному літаку Douglas C-47 «Dakota» здійснити висадку 9 червня о 18:00. Цей літак був детально зафіксований на фотографіях.

Див. свідчення пана Конті та медсестри міс Тірні (подробиці): перший санітарний літак DC-3 приземлився 9 червня о 18:00. — (подробиці) Перший санітарний літак DC-3 висадився 9 червня о 18:00

Вид з повітря на злітно-посадкову смугу в Сен-Лорані (деталі) — Вид з повітря на злітно-посадкову смугу в Сен-Лорані (подробиці)

У серпні 1944 року цей аеродром, разом із аеродромом у Кольвілі (A22C), використовувався для перевезення 1000 тонн пального на добу для армії Паттона (3-тя армія США), яка відчувала гостру нестачу пального під час стрімкого переслідування німців, що відступали до кордону Німеччини.

Формування авіаційно-інженерного батальйону (EAB — Engineer Aviation Battalion).

(подробиці)
834-й авіаінженерний батальйон («Бульдозерні дияволи») на пляжі Омаха, 7 або 8 червня

Робота техніки (на фото вище — автогрейдер)

(подробиці)

Три авіаінженерні батальйони, що висадилися на пляжі «Омаха» (подробиці). Аеродром Сен-Лоран, карти, особливості: координати — 49°21'55'' пн. ш., 00°52'21'' сх. д.
Три інженерні батальйони, що висадилися на пляжі Омаха.

(подробиці)
Карти аеродрому Сен-Лоран

Характеристики:
Координати: 49°21'55'' пн. ш. — 00°52'21'' зх. д.
Смуга з утрамбованого ґрунту розміром 3400 на 100 футів (прибл. 1036 на 30 метрів).
Азимут 110°
10 зон розосередження
Роботи розпочато в четвер, 8 червня; об’єкт введено в експлуатацію в п’ятницю, 9 червня; повернуто 25 вересня 1944 р.

(подробиці) Підполковник Лівінгстон, командир.
...834-го батальйону (2-й ешелон, 2-га група) разом із генералом Ральфом Ройсом, заступником командувача 9-ї тактичної повітряної армії США (3-й ешелон, 3-тя група), полковником... — (подробиці) Підполковник Лівінгстон, командир 834-го батальйону, разом із генералом Ральфом Ройсом (заступником командувача 9-ї тактичної повітряної армії США), полковником Ф. Коулом (британська армія) та капітаном інженерних військ на пляжі Омаха

(подробиці)
Транспортування поранених

(подробиці)

(подробиці) Медсестра Тірні, 806-те крило медичної евакуації. — (подробиці) Міс Тірні, медсестра... 806-те крило медичної евакуації.

(фрагмент) Медсестра (у званні лейтенанта) розмовляє з військовим капеланом. — (подробиці) Медсестра (у званні лейтенанта) розмовляє з військовим капеланом

Спогади Мішеля Арделе (Michel Hardelay)
«...бажаючи завершити свої дослідження, я вийшов на дорогу Сен-Лоран.
Війська на цьому шляху були нечисленними й рухалися виключно на захід — принаймні протягом перших десяти днів. Натомість полонених, яких спочатку вели до місця, де нині розташований цвинтар у Кольвілі, переміщували великими групами. Згодом табір перенесли на великий луг між В’єрвілем і Сен-Лораном.
Прибувши в долину Сен-Лоран, я виявив польовий госпіталь, розгорнутий у наметах, який повноцінно працював.
На плато та біля краю урвища (між Сен-Лораном і Ле-Рюке) було споруджено злітно-посадкову смугу, яка почала діяти вже ввечері 7 червня.
(фактично об’єкт був готовий до експлуатації ввечері 9 червня; розвідувальні роботи проводилися 7 червня — причому спочатку планувалося розмістити об’єкт на скелі біля В’єрвіля, — а самі роботи розпочалися 8 червня)
Там стояли два літаки «Дуглас» із червоними хрестами; навколо них, здебільшого, перебував жіночий персонал, що відповідав за навігацію.
Санітарні машини курсували між госпіталем і берегом, що знаходився трохи менш ніж за тисячу метрів.
Потім я пішов невеликою дорогою, що виходила на шлях із Сен-Лорана до Форміньї, і потрапив на велику трав’янисту ділянку, де відпочивали або чекали на транспорт близько тисячі піхотинців. Кожен із них викопав собі індивідуальну яму — того вимагав військовий статут. Така яма слугувала укриттям на випадок бомбардування, а за потреби — і місцем для сну. Йдучи далі, солдати залишали в ній порожні консервні бляшанки та речі, які більше не хотіли носити із собою, а саму яму засипали вийнятою землею.
Я був першим цивільним, якого вони побачили. На прохання своїх товаришів один із них звернувся до мене чудовою французькою мовою:
«Як далеко ми тут від Парижа?»
Я сказав:
«270 кілометрів або 170 миль»,
Бо, здавалося, вони не усвідомлювали, що таке кілометр.
«Потім я повернулася додому, у В'єрвіль».

Злітно-посадкову смугу також швидко почали використовувати як запасний варіант для літаків, що опинилися у скрутному становищі.
На знімку — чотиримоторний B-17 «Летюча фортеця» (Flying Fortress), який піднявся в повітря, попри недостатню довжину... — Злітно-посадкова смуга також швидко стала в пригоді як місце для надання екстреної допомоги літакам, що потрапили в біду. На фото — чотиримоторний бомбардувальник B-17 «Летюча фортеця», який зміг злетіти, попри недостатню довжину смуги, після того як його було тимчасово відремонтовано.

Позаду хвостової частини літака DC-3 видно винищувач P-47 «Тандерболт», який здійснив аварійну посадку «на черево». — Позаду хвостової частини літака DC-3 видно винищувач P-47 «Тандерболт», який здійснив аварійну висадку «на черево».

(деталі) Здійснив посадку двофюзеляжний винищувач P-38 «Lightning».
Праворуч — літак зв’язку та спостереження L-5 «Piper Cub» зі складу 2-ї піхотної дивізії... — (подробиці) Приземлився винищувач P-38 «Lightning» із двобалковою конструкцією фюзеляжу. Праворуч — літак зв’язку та спостереження L-5 «Piper Cub» зі складу 2-ї піхотної дивізії, що приземлився 8 червня. (див. на протилежній сторінці)

Схоже, що 184-й медичний пункт (авіаційний) базувався в Сен-Лорані.

британський винищувач «Спітфайр» (Spitfire) на тлі літака DC-3 (фрагмент) — Британський винищувач «Спітфайр» (Spitfire) на тлі транспортного літака DC-3

(фрагмент) Винищувач P-38J-10 «Lightning» (Військово-повітряні сили армії США) на щойно облаштованому аеродромі поблизу Сен-Лоран-сюр-Мер, звідки відкривається вид на пляж Омаха. — (подробиці)Винищувач ВПС армії США P-38J-10 «Лайтнінг» (бортовий номер 42-68071) на щойно облаштованому аеродромі поблизу пляжу Омаха, в районі Сен-Лоран; знімок зроблено через кілька днів після висадки — 14 червня 1944 року. У нижній частині кадру, за літаком «Лайтнінг», видно штучний порт.

(фрагмент) Розвантаження ємностей із плазмою крові для шпиталю, розташованого поруч із аеродромом — (подробиці) Розвантаження ємностей із плазмою крові для шпиталю, розташованого поруч із аеродромом.

Документ із колекції: польовий аеродром у Сен-Лорані — об'єкти E1 та A21C

Прибуття судна з пальним (подробиці) — «Канад» (вантажівка) доставляє пальне.

(деталі) «Командний пункт» — (подробиці) Командний пункт

Аеростати, що захищають базу
літак, що летить у... shave-mot.
Унизу — кораблі на... причал

Нижче — німецький реактивний літак Arado 234, що базувався в паризькому регіоні. У серпні 1944 року він провів аерофотозйомку всіх баз союзників у Нормандії. Літаючи на висоті 20 000 метрів, цей літак був невразливим і невидимим для неозброєного ока; виявити його можна було лише за допомогою радара. Ця модель стала першим реактивним літаком, застосованим проти військ союзників.
На фотографії Сен-Лорана чітко вказані об'єкти, позначені Абвером (розвідкою німецької армії), який, судячи з усього, був добре обізнаний про технічні засоби союзників.
.