

Лейтенант Ненс із роти «А»
116-й піхотний полк
«Я був у роті «Б» (Company B), яка прибула через 19 хвилин після роти «А». Я вийшов першим. Згідно з наказом по дивізії, офіцер мав залишати десантний човен першим. Коли ми торкнулися піску... наш «перукар» (керував апареллю) вивів нас саме туди, куди було потрібно. Він перебував у сталевому відсіку; коли він потягнув за фіксатор, апарель не опустилася. Я сказав йому: «Опускай її!», він вистрілив у неї кілька разів, і вона впала. Я штовхнув її, зробив два кроки по апарелі й стрибнув у воду. Вода сягала мені грудей, а хвилею її підняло аж до шиї. Я пішов далі й дістався пляжу, що був десь за 15–20 ярдів. Мій човен був човном штабу роти. Це була рота «Б», але ми були з роти «А»... це.
Коли я підвівся після стрибка, то озирнувся навколо — навкруги жодної душі. Нікого. Де ж усі поділися? Де рота «А»? Я не знав, що сталося з ротою, доки до нас не підступило море. Я обернувся й побачив у воді тіла; вони стикалися одне з одним — їх було так багато. Навколо — ні душі. Я озирнувся — нікого, позаду мене — нікого.
Люди, які висадилися на берег разом зі мною, десь відстали й зникли з поля зору, а я рушив далі. Трохи згодом дехто з них знову опинився поруч зі мною. Попереду був один із моїх зв’язківців, а ліворуч — мій радист Кліфтон; він покликав мене й сказав, що поранений. Я поглянув на нього — здавалося, з ним усе гаразд. Я запитав: «Ти можеш рухатися?»... А сам я отримав три поранення, перш ніж дістався до лінії, яку залишив на березі приплив.
Четверо бійців із розвідроти 29-ї дивізії ховалися за однією з таких сталевих конструкцій; я крикнув їм, щоб вони розсіялися, — і саме в цей момент впала мінометна міна: троє з них загинули, а четвертий отримав поранення.
Я бачив лейтенанта Вінклера з роти «Б»; він був праворуч від мене, коли натрапив на перешкоду — «їжака» (протитанковий загороджувальний елемент).
Вінклер загинув.
У нашому підрозділі було шість десантних човнів (мій був сьомим); човен № 5 ми втратили в морі. Потім — човен № 2 під командуванням капітана Беллежіна: на борту перебували 32 людини, вижив лише один. Човен вибухнув разом із усім спорядженням для підривних робіт, що було на борту.
«Отже, з шести суден роти «А» ми втратили човни № 5 та № 2».
Лейтенант Еліша (Рей) Ненс, 116-й піхотний полк 29-ї піхотної дивізії, рота «А» (Усна історія — Центр Ейзенхауера)